History

12 pages
126 views

Усаченко О.О., Мельник Я.Я. (молодший), Мельник Я.Я, Мельник М.Б. Сімейна політика в Україні та межі втручання держави в інститут сім’ї: а

of 12
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Share
Description
Постановка проблеми. Реалізація управлінських функцій державою у сфері як зовнішньої, так і внутрішньої політики посідає значне місце у впливі на правове регулювання тих чи інших суспільних пра-вовідносин. Правовідносини, які охоплюються інститутом
Transcript
  Visegrad Journal on Human Rights 154 Visegrad Journal on Human Rights Постановка проблеми.  Реалізація управлінських функцій державою у сфері як зовнішньої, так і внутрішньої політики посідає значне місце у впливі на правове регулювання тих чи інших суспільних пра-вовідносин. Правовідносини, які охоплюються інститутом сім’ї, не є винятком, адже їх регулювання, незва-жаючи переважно на приватноправовий характер, залежить від формування змісту нормативно-правової бази, в тому числі й тієї, яка трансформується внаслідок адаптації сімейного законодавства до вимог євро-пейських стандартів.Реалізація державою Україна євроінтеграційних вимог, які, по суті, націлені на трансформацію інсти-туту сім’ї, надає можливість вести мову про здійснення державною відповідної сімейної політики в цьому ключі. А тому питання становить виняткову актуальність і потребу в проведенні детальнішого досліджен-ня під кутом зору меж втручання держави в інститут сім’ї й формування сімейної політики загалом. Адже, як видається, не завжди законодавець має можливість відстежити всю палітру проблем і запитів суспіль-ства, які охоплюються інститутом сім’ї, через надтонку матерію звичаєвої (культурної) його будови. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як ідея меж у праві чи то реалізація управлінських і полі-тичних функції держави, взаємозв’язку державного апарату з громадянським суспільством, громадськими організаціями, модернізацією юридичних форм державної діяльності, так і загалом дослідження інститу-ту сім’ї не є новими, адже тією чи іншою мірою були предметом наукового пошуку провідних дослідни-ків-фахівців, серед яких можна відмітити М.О. Стефанчука 1 , Л.М. Усаченко 2 , Є.Є. Тонкова 3 , Г.Л. Купряшина та А.І. Соловьова 4 , а також деяких інших 5 . Натомість питаннями, які стосуються меж втручання держави в інститут сім’ї як спосіб реалізації її функцій у контексті спроби вироблення «нової» сімейної політики, були певною мірою предметом як фахових, так і нефахових публічних дискусій та обговорень, прогнозу- 1  Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / М.О. Стефанчук ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2006. – 20 с. 2  Усаченко Л.М. Теоретико-методологічні засади розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями : автореф. ... докт. наук з держ. упр : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Л.М. Усаченко. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. – 32 с. 3  Тонков Е.Е. Модернизация юридических форм государственной деятельности : [монография] / Е.Е. Тонков. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 256 с. 4  Купряшин Г.Л. Теория и механизмы современного государственного управления : [учебное пособие] / Г.Л. Купряшин, А.И. Соловьев. – М. : Издательство Московского университета, 2013. – 642 с. 5  Толерантність у транзитивних суспільствах: філософський, правовий, політичний, соціологічний виміри : збірка наукових статей та есе / упорядкування, наукове редагування і передмова О. Петришина, Д. Вовка, О. Уварової. – Х : Юрайт, 2016. – 176 с.; Пономарьов С.Ю. Запобігання та протидія дискримінації в Україні : [посібник для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування] / С.Ю. Пономарьов, І.Ю. Федорович. – К. : Міжнародна організація з міграції, Представництво в Україні, 2014. – 74 с.; тощо. Сімейна політика в Україні та межі втручання держави в інститут сім’ї: аналіз когнітивного дисонансу у світлі забезпечення європейських стандартів Family policy in Ukraine and state limits of intervention in the institution of the family: cognitive dissonance analysis in the light of European standards support  Ключові слова: інститут сім’ї, сім’я, права дитини, права ЛГБТ, захист та охорона прав дитини, інтереси дитини, державна безпека, правова безпека, сімейна політика, правова та соціальна культура. Key words: institution of the family, family, children’s rights, LGBT rights, protection and preservation of the rights of the child, child’s interests, national security, legal security, family policy, legal and social culture. Олена Усаченко, Ярослав Мельник (молодший), Ярослав Мельник, Марія Мельник   155 2/2 , 2016 вань тощо 6 . Однак такі праці не достатньою мірою характеризуються розставлянням акцентів на межах права як феномена, так і стану позитивного законодавства сучасної України як держави й напрямів його розвитку і, що особливо предметно, загроз (наслідків), які можуть стосуватися безпеки країни без пере-більшення.Відтак метою статті є потреба з’ясування напрямів сімейної політики в Україні й можливих меж втру-чання держави в інститут сім’ї у світлі європейських стандартів. Визначення цих аспектів надасть можли-вість віднайти не тільки межі адміністративно-правлінської та політичної діяльності держави, а й забезпе-чити стабільність охорони прав, свобод та інтересів, що охоплюються інститутом сім’ї. Виклад основного матеріалу.  Так, досліджуючи питання сімейної політики держави в рамках адап-тації сімейного законодавства в контексті врегулювання і впливу на правовідносини в інституті сім’ї, важливо предметно вказати на те, що, відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 № 1629-IV (далі – Закон України від 18.03.2004 № 1629-IV) визначено певні пріоритети, які, безумовно, закладають основний вектор розвитку держави на шляху до євроінтеграції. Зокрема, у розділі V визначено напрями й мету за-вдань виконання Програми, серед яких до сфери пріоритетних зараховано «охорону здоров’я та життя людей…». У цьому ключі Програма має на меті проведення порівняльно-правового дослідження відповід-ності законодавства України acquis  Європейського Союзу в пріоритетних сферах 7 . Тобто, йдеться переду-сім про необхідність забезпечити охорону здоров’я людини, її життя. Звісно, здоров’я людини як немайно-ве (не має майнового вираження), абсолютне (так як ніким не може бути порушене, будь-яким учасником приватноправових і публічно-правових відносин) і невід’ємне благо людини, її життя входять, згідно зі ст. 3 Конституції України, до основоположних завдань-обов’язків держави України, де остання, зобов’язується  їх гарантувати в безперешкодній реалізації та забезпечити безпеку громадян загалом 8 .Показовою в цьому контексті є думка О.Б. Боднара, який серед підстав виокремлення права людини на безпеку виділяє спершу комплекс об’єктивних передумов, пов’язуючи їх із нагальною потребою соці-альних груп, держави тощо, а саме: зі збереженням життєво важливих об’єктів чи цінностей; зростаючою вразливістю людей і життєво важливих інтересів у ситуації відсутності такої системи; із наявністю широко-го кола надзвичайних небезпек, яким повинен протистояти той чи інший вид безпеки, її політико-право-ве закріплення; із наявністю відповідної концепції і стратегії  9 . Схожу думку підтримуємо й ми з огляду на певні дослідження 10 . Водночас Концепцією державної сімейної політики від 17.09.1999 № 1063-XIV (далі – Концепція від 17.09.1999 № 1063-XIV) визначаються шляхи розв’язання однієї з найважливіших загальносуспільних про-блем України, яка зводиться до «стабільного існування та розвитку сім’ї, поліпшення її життєвого рівня, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого визначення, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку особистості, починаючи з дитячого віку. … 6  О праве на критическую оценку гомосексуализма и о законных ограничениях навязывания гомосексуализма : доклад от 18.06.2011 ./ Представительство Русской Православной Церкви в Страсбурге [Электронный ресурс]. – Режим доступа : URL: https://stopgender.files.wordpress.com/2011/06/cerkov-protiv-gomosex.pdf; Войтенко Т.В. Легалізація одностатевих партнерств в Україні / Т.В. Войтенко // Medzinárodná vedecká konferencia “Európska tradícia v medzinárodnom práve: uplatňo-vanie ľudských práv”Bratislava, Slovenská republika 6–7 máj 2016 r. – С. 108–111; Рим: півмільйонна антигендерна маніфестація: Радіо Ватикану / Gość Niedzielny, 26 червня 2016, неділя // CREDO – загальноукраїнський католицький суспільно-релігійний часопис [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.credo-ua.org/2015/06/137017; тощо. 7  Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18.03.2004 № 1629-IV / Верховна Рада України // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – URL: http://za-kon5.rada.gov.ua/laws/show/1629-15. 8  Для довідки: Здоров’ям людини є певний стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад, яке в сукупності має властивість у виконанні певних життєвих функцій людини (див.: ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; Актуальні питання прикладної цивілістики у сфері складання процесуальних документів : [науково-практичний посібник] / [О.В. Кіріяк,  Л.А. Кондратєва, О.Л. Паскар, Д.М. Шадура, В.М. Завальний, Я.Я. Мельник та ін.] ; за загальною редакцією д. ю. н. М.М. Ясинка. – К. : Алерта, 2015. – Ч. 1. – 2015. – 814 с.) 9  Боднар О.Б. Поняття та зміст права людини на безпеку та його співвідношення із суміжними правами / О.Б. Боднар // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 89. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C-21COM=2&I21DBN=UJRN&P2 1DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_ name=PDF/FP_index.htm_2011_1_18.pdf. 10  Мельник Я.Я. Підстави виникнення права на процесуальну безпеку в цивільному судочинстві / Я.Я. Мельник // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – 2016. – № 1. – С. 132; Мельник Я.Я. Право на процесуальну безпеку в цивільному судочинстві / Я.Я. Мельник // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – 2015. – № 6. – С. 102. Сімейна політика в Україні та межі втручання держави в інститут сім’ї: аналіз когнітивного дисонансу...  Visegrad Journal on Human Rights 156 Visegrad Journal on Human Rights Адже вона ґрунтується на визнанні пріоритету сім’ї в житті демократичного суспільства , її ролі у гу-маністичному вихованні підростаючого покоління . Державна сімейна політика має стати складовою всієї соціальної політики України …» 11 .Одночасно варто відзначити, що на національному рівні спеціальним законом визначено певні пріоритети національної безпеки України, які повинні   бути витримані й дотримані. Зокрема, відповідно до ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України» (далі – Закон України від 19.06.2003 № 964-IV), пріоритети національних інтересів України  якраз полягають у непорушенні   з боку органів дер- жавної влади  та органів місцевого самоврядування Конституції й законів України, прав і свобод людини та громадянина, в тому числі …. недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції та виконанням законів України ; можливістю виникнення конфліктів у сфер і міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об’єднань національних меншин і релі-гійних громад ; намагання маніпулювати суспільною свідомістю , зокрема, шляхом поширення  недостовір-ної, неповної або  упередженої інформації  ; прояви моральної та духовної деградації   суспільства; зростання дитячої й підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва тощо 12 .Отже, питання здійснення сімейної політики тісно пов’язано й залежить від тих цінностей і тієї страте-гії, які становлять ключові та фундаментальні аспекти існування самої держави, її надважливих осередків, що пронизані цінностями моралі, звичаїв, традицій і, по суті, встановлюють межі для «трансформації» тих чи інших положень, які не є прийнятними для вітчизняного суспільства через націлення, наприклад, на активізацію « моральної й духовної деградації, дезорієнтації  ». Тому варто бути солідарними з тими дослідниками, які вважають, що в управлінні суспільними проце-сами держава завжди є основним актором, здійснюючи управління справами соціуму, а різноманіття тих чи інших форм управління в державі залежать від того, наскільки є зрозумілим політичний процес і як він співвідноситься з управлінськими практиками держави 13 . Доволі справедливо та прагматично відстоює свою позицію професор Л.М. Усаченко, думка якої зво-диться до того, що в системі професійно-управлінської культури завжди потрібно виділяти рівні взаємодії органів державної влади (далі – ОДВ) з громадянським суспільством як мірило готовності/неготовності державної влади до ведення відкритого, постійного, неупередженого, конструктивного, чесного, взає-мовигідного діалогу з громадськими організаціями, а отже, з громадянським суспільством 14 .  Тому особливо показовою й доцільною така потреба постає у світлі якраз діалогу між ОДВ і громадян-ським суспільством у контексті визначення сімейної політики. Водночас професор Л.М. Усаченко вказує на необхідність насамперед задатися питанням про «готовність/неготовність державної влади до діалогу з громадськими організаціями та громадянським суспільством…» 15 . Як видається, в такому сенсі цей аспект має важливе значення і для наближення інституту сім’ї до європейських стандартів. На нашу думку, цей ас-пект є також вельми актуальним, адже питання торкається не лише готовності громадськості до викликів сьогодення, а й готовності державних механізмів забезпечити вирішення питання реалізації сімейної по-літики. Адже є очевидним те, що питання управління органів державної влади щодо здійснення сімейної політики тісно пов’язане з (а) культурою; (б) громадським суспільством як інституцією, (в) громадськими організаціями та, відповідно, з (г) політикою й механізмом управління; тощо. Доволі схожою видається й концепція щодо місця громадянського суспільства у сфері врегулювання особистих немайнових прав академіка Н.С. Кузнецової, яка вважає, що саме такі інститути громадянсько-го суспільства, як сім’я (курсив наш – М. М., Я. М., О. У., Я. М. (молодш.) ), церква, школа, інші утворення, різ- 11  Про Концепцію державної сімейної політики : Постанова Верховної Ради України від 17.09.1999 № 1063-XIV / Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1063-14. 12  Про основи національної безпеки України : Закон України 19.06.2003 № 964-IV / Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15. 13  Купряшин Г.Л. Теория и механизмы современного государственного управления : [учебное пособие] / Г.Л. Купряшин, А.И. Соловьев. – М. : Издательство Московского университета, 2013. – С. 165. 14  Усаченко Л. М. Теоретико-методологічні засади розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями : автореф. дис. ... докт. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» /  Л.М. Усаченко. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. – С. 10. 15  Усаченко Л. М. Теоретико-методологічні засади розвитку взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями : автореф. дис. ... докт. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» /  Л.М. Усаченко. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. – С. 10.  157 2/2 , 2016 ного роду добровільні організації та союзи, мають засоби впливу на окремого індивіда для дотримання ним загальноприйнятих моральних норм. Водночас учена в якості додаткового аргументу віднаходить за необхідне посилення відповідальності держави перед членами суспільства 16 . З огляду на необхідність держави нести відповідальність перед членами громадського суспільства неможливо не помітити той факт, що за таких обставин фактично йдеться насамперед про обов’язок держави забезпечувати належну правову політику щодо управління інститутом сім’ї. За таких обставин ми солідарні з тією позицією, що «державотворення неможливе не інакше як із установленого та забезпеченого державою належного рів-ня правової культури, яка б формувалась в інституті сім’ї» 17 . Наявність політичної складової надає підстави замислитись про обсяги, наслідки та, власне, режими управління і впливу держави на приватноправову сферу інституту сім’ї. Адже такий «контроль» має важ-ливе значення бодай у силу того, що потрібно управляти й ураховувати національну складову, віроспові-дання тощо, і все це заради того, аби забезпечити максимально повне, точне дотримання прав людини у світлі європейських стандартів охорони та захисту таких. Тільки за таких, консолідуючих, узагальнених і подекуди таких, що «передають повноваження» звичаям, а не на закону, умов можливо забезпечити пов-ноту й саморегуляцію, з одного боку, прав і свобод.З іншого боку, важливо мати на увазі ту обставину, що доктрина сімейного права характеризується специфічним, відмінним від цивільного права методом урегулювання правовідносин, де такий полягає в імперативно-диспозитивній складовій. Зокрема, сутність імперативного якраз методу зводиться до того, що такий базується (засновується) на відносинах субординації. Для нього є характерним переважання обов’язків, обмеження ініціативи суб’єктів правовідносин щодо положень юридичних принципів, а серед юридичних фактів, що зумовлюють виникнення правовідносин, переважають акти одностороннього во-левиявлення 18 .Отже, елемент державного примусу і втручання – не виключений. Більше того, він об’єктивно не-обхідний, а відтак необхідним залишається і сфера регулювання та здійснення політики держави щодо впливу на інститут сім’ї. У який спосіб і які межі втручання? Безумовно, у спосіб забезпечення дотримання основоположних прав, свобод та інтересів конкретних суб’єктів права (насамперед незахищених верств населення) й одночасно громадянського суспільства, адже вслід за ним постають інтереси держави. Вод-ночас на методологічному рівні галузі сімейного права неможливо не помітити ту обставину, що, по суті, метод сімейного права в контексті дії його імперативної складової збігається з принципами управлінської сфери. Зокрема, якщо за своєю сутністю метод сімейного права передусім виступає як «сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на вольову поведінку учасників сімейних правовідносин» 19 , у тому числі в контексті інституту шлюбу, то управлінська сфера впливу зво-диться якраз до «оптимального правового регулювання тих відносин, які стосуються прийняття рішень у сфері державного управління; постійного підвищення наукового рівня правотворчості й правозасто-сування; динамічного розвитку та вдосконалення організації управління в усіх сферах життя суспільства; неухильного дотримання зонності, дотримання правопорядку…» 20 .Звісно, в поєднанні двох методологічних моделей (концепцій) різних за сутністю галузевих гуманітар-них дисциплін – юриспруденції (цивільного, сімейного, адміністративного права) та сфери державного управління – ми можемо вказати на взаємопов’язаність регуляції. Але спільність для цього якраз і визна-чається межами впливу та взаємозв’язку, а тому питання для їх розкриття становить виняткову цінність. 16  Кузнецова Н.С. Гражданское общество и личные неимущественные права / Н.С. Кузнецова // Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения : сб. статей и иных материалов / под. ред. Р.А. Стефанчука. – К. : Юринком Интер, 2010. – С. 43, 49. 17  Усаченко О. Інститут сім’ї як основа правової культури процесу державотворення в Україні: сімейно-правовий аспект / О. Усаченко // Актуальні питання державотворення в Україні : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 травня 2016 року) : у 3 т. / редкол.: д. ю. н. І.С. Гриценко (голова), к. ю. н. І.С. Сахарук (відпов. ред.) та ін. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2016. – Т. 2. – 2016. – С. 86–87. 18  Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Х., 2002. – С. 409; Сімейне право України : [підручник] / [Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.] ; за заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – С. 22. 19  Сімейне право України : [підручник] / [Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.] ; за заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – С. 22. 20  Тонков Е.Е. Модернизация юридических форм государственной деятельности : [монография] / Е.Е. Тонков. – М. : Юрлитинформ, 2011. – С. 160. Сімейна політика в Україні та межі втручання держави в інститут сім’ї: аналіз когнітивного дисонансу...  Visegrad Journal on Human Rights 158 Visegrad Journal on Human Rights  Так, у доктринальному сенсі М.О. Стефанчук із цивілістичного погляду відмічає, що під «межами здійс-нення права» варто вважати передбачені акти законодавства, якими управомочена особа може набути ті можливості, що містяться в юридичному закріпленні цих прав, а до «обмеження здійснення суб’єктивних цивільних прав» потрібно зарахувати поведінку як іншої особи, так і дії відповідних органів, що наділені владними повноваженнями, які направлені на унеможливлення здійснення особами своїх суб’єктивних прав повною мірою, і в такому значенні застосовувати їх у законодавстві 21 . Також учений додає, що «межі здійснення права» є об’єктивними та відображають позитивний аспект у здійсненні суб’єктом свого права, тобто ними встановлюються можливі (дозволені чи незаборонені) варіанти поведінки суб’єкта. Суб’єктив-ні чинники залежать від заснованої на законі волі суб’єктів чи судових органів. Суб’єктивні умови визнача-ють «обмеження права» та «обмеження в здійсненні права». «Обмеження» виражають негативний аспект, а саме: звужують чи виключають окремі можливості для здійснення суб’єктом свого права 22 . А тому, вихо-дячи із цього, ми можемо говорити про те, що якраз межі та обмеження є обов’язковими тоді, коли вони прямо закріплені в законі як для суверена (держави), так і для всіх без винятку інших правосуб’єктних учасників відносин. Такі положення дають підстави вважати, що визначення сімейної політики як здійс-нення функції держави щодо євроінтеграції може супроводжуватись категоріями обмеження й межами в силу введення тих нововведень у цей інститут, які можуть його нівелювати в контексті основного осеред-ку суспільства – держави. Варто мати на увазі ті ознаки, якими характеризується суб’єктивне право. На думку О.С. Бондарєва, ці ознаки полягають у такому: (а) суб’єктивне право є насамперед владою суб’єкта права, яка виражаєть-ся в можливості за власною волею здійснювати ті інтереси, які лежать в основі права; (б) воно є владою здійснювати свій інтерес, у силу чого суб’єкт усвідомлює можливість певного блага задовольнити його потреби й заради цього намагається  задовольнити такі інтереси саме таким шляхом; (в) можливість за-безпечити такі інтереси нормами об’єктивного права ; (г) властивість такого права бути обмеженим чіт-кими межами , фіксуючи законні межі   (курсив наш – М. М., Я. М., О. У., Я. М. (молодш.) ) 23 . Отже, суб’єктивне право може бути обмежене в силу суспільної необхідності, але виключно для блага більшості суб’єктів,  їхніх цінностей і за умови наявності загроз до втрати таких. Наприклад , у контексті основоположних меж щодо держави такі закріплюються з огляду на засадничі норми Конституції України, відповідно до яких «людина, її …  здоров’я, честь і гідність,  недоторканність і безпека  визнаються в Україні найвищою соці-альною цінністю …» (курсив тут і далі наш – М. М., Я. М., О. У., Я. М. (молодш.) ), а « права і свободи людини  та  їх гарантії визначають зміст  і спрямованість діяльності держави …» (ст. 3 Конституції України); водночас «кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості,  якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей,  та має обов’язки перед суспільством , ….». Отже, із цих положень Основного Закону відстежується взаємозв’язок не тільки меж та обмежень, а й низки обов’язків одних людей як суб’єктів права перед іншими, і, що головне, обов’язку держави перед такими щодо забезпечення охорони та захи-сту соціальних цінностей. Справедливо відмічає О.М. Костенко, що «люди, які мають розвинену соціальну культуру, мають здатність жити за законами соціальної природи, відокремлюючи, зокрема, добро від зла, справедливість від несправедливості, істину від не істини, красу від не краси за критерієм природності та протиприродності…» 24 . Учений-академік також указує, що «український народ – це великий народ, який має самобутню історію і розвинену етнічну культуру, що вирізняє його у всьому світі…» 25 . Однак, досліджуючи питання сімейної політики в Україні та меж втручання держави в інститут сім’ї у світлі європейських стандартів, звісно, потрібно провести й аналіз чинних нормативно-правових регуля-торів, що закріплюють та ініціюють вектор їх регулювання, визначають напрям розвитку сімейної політи-ки. Наприклад, відомо, що, відповідно до Концепції державної сімейної політики, закріплюється положен-ня про світове визнання того, що «сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу…» 26 . Разом із тим ст. 32 Конституції України визначено, що «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне 21  Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / М.О. Стефанчук ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2006. – С. 10. 22  Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / М.О. Стефанчук ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2006. – С. 10. 23  Бондарев А.С. Правовая культура – фактор жизни права : [монография] / А.С. Бондарев. – М. : Юрлитинформ, 2012. – С. 60–61. 24  Костенко О.М. Культура і закон – у протидії злу : [монографія] / О.М. Костенко. – К. : Атіка, 2008. – С. 117. 25  Костенко О.М. Культура і закон – у протидії злу : [монографія] / О.М. Костенко. – К. : Атіка, 2008. – С. 116. 26  Про Концепцію державної сімейної політики від 17.09.1999 № 1063-XIV // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1063-14.
Related Documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks