Art & Photos

7 pages
71 views

Сєрих С.В. Критерії та процедура (послідовність) дій головного зберігача фондів при прийнятті рішень про виведення музейних предметі

of 7
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Share
Description
Сєрих С.В. Методичні рекомендації «Критерії та процедура (послідовність) дій головного зберігача фондів при прийнятті рішень про виведення музейних предметів з основного фонду». – К.: Національний музей історії України, 2016. – 7 с.
Transcript
  МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ С.В. СєрихМетодичн󰑖 рекомендаці«Критері та процедура (посл󰑖довн󰑖сть) д󰑖й головного збер󰑖гача фонд󰑖в при прийнятт󰑖 р󰑖шень про виведення музейнихпредмет󰑖в з основного фонду»Київ – 2016  2 Затверджено до друку науково-методичною радою Нац󰑖онального музею 󰑖сторіУкраїни. Протокол № 13 в󰑖д 30 листопада 2016 р.Сєрих С.В. Методичн󰑖 рекомендаці «Критері та процедура (посл󰑖довн󰑖сть) д󰑖й го-ловного збер󰑖гача фонд󰑖в при прийнятт󰑖 р󰑖шень про виведення музейних предмет󰑖в з основного фонду». – К.: Нац󰑖ональний музей 󰑖сторі України, 2016. – 7 с.Методичн󰑖 рекомендаці призначен󰑖 для головних збер󰑖гач󰑖в та сп󰑖вроб󰑖тник󰑖в фон-д󰑖в музеїв України.Автор: Сєрих С.В. – зав󰑖дувач сектору проблем фондової роботи в󰑖дд󰑖лу науково-ме-тодичної роботи Нац󰑖онального музею 󰑖сторі України Рецензенти:Кузьменко А.В. – головний збер󰑖гач Нац󰑖онального 󰑖сторико-етнограф󰑖чного за-пов󰑖дника «Переяслав»Назаренко Л.С. – учений секретар Нац󰑖онального музею народної арх󰑖тектури та побуту УкраїниПаньк󰑖в І.М. – заступник директор з наукової та культурно-просв󰑖тницької д󰑖яль-ност󰑖 Нац󰑖онального музею народної арх󰑖тектури та побуту України, кандидат 󰑖сто-ричних наукП󰑖двисоцька О.П. – заступник зав󰑖дувача в󰑖дд󰑖лу збереження фонд󰑖в (головного збер󰑖гача) НМІУ ©Нац󰑖ональний музей󰑖сторі України©Автор  3  З󰑖брання ус󰑖х музеїв складаються з основного та науково-допом󰑖жного фонд󰑖в [1].Основний фонд музею формується предметами музейного значення, як󰑖 повинн󰑖 в󰑖дпов󰑖дати критер󰑖ям, а саме: автентичн󰑖сть; репрезентативн󰑖сть; достов󰑖рн󰑖сть; комун󰑖кативн󰑖сть; 󰑖нформативн󰑖сть; атрактивн󰑖сть; експресивн󰑖сть; мемор󰑖альн󰑖сть; стан збереженост󰑖. Автентичн󰑖сть – д󰑖йсн󰑖сть, «󰑖стинн󰑖сть», що ґрунтується на першоджерел󰑖, ориг󰑖нал󰑖, первинному вар󰑖ант󰑖 реч󰑖, на в󰑖дпов󰑖дност󰑖 певному стилю або способу життя, 󰑖сторичному пер󰑖оду, автору тощо та протиставляє ориг󰑖нал п󰑖дробц󰑖. Репрезентативн󰑖сть – здатн󰑖сть виб󰑖ркової сукупност󰑖 (в󰑖д󰑖браних музейних предмет󰑖в) в󰑖дтворювати основн󰑖 характеристики генеральної сукупност󰑖 (предмет-ного середовища в󰑖дпов󰑖дного 󰑖сторичного пер󰑖оду чи середовища життя). Достов󰑖рн󰑖сть – в󰑖дсутн󰑖сть сумн󰑖ву внасл󰑖док обґрунтованост󰑖, доказовост󰑖, беззаперечност󰑖 оц󰑖нки походження, стану та ц󰑖нност󰑖 предмету. Комун󰑖кативн󰑖сть – сукупн󰑖сть 󰑖стотних, в󰑖дносно ст󰑖йких властивостей предмета, що сприяють усп󰑖шному передаванню, розум󰑖нню, засвоєнню, викори-станню 󰑖нформаці через досл󰑖дження/споглядання предмета. Інформативн󰑖сть – зм󰑖стовна сторона музейного предмета, його здатн󰑖сть виступати джерелом в󰑖домостей про 󰑖сторичн󰑖 поді, культурн󰑖, сусп󰑖льн󰑖 та природ-н󰑖 явища 󰑖 процеси. Сукупн󰑖сть в󰑖домостей про предмет, заф󰑖ксованих у докумен-тах наукового опису, складає 󰑖нформац󰑖йний потенц󰑖ал предмета, що свого часу под󰑖ляється на внутр󰑖шнє 󰑖нформац󰑖йне поле та зовн󰑖шнє 󰑖нформац󰑖йне поле. Вну-тр󰑖шнє 󰑖нформац󰑖йне поле м󰑖стить 󰑖нформац󰑖ю, засв󰑖дчену безпосередньо предме-том чи закодовану в ньому самому (атрибутивн󰑖 ознаки – назва предмета, його на-зва, розм󰑖р, форма, матер󰑖ал, техн󰑖ка виготовлення, написи, п󰑖дписи, клейма тощо). Зовн󰑖шнє 󰑖нформац󰑖йне поле м󰑖стить в󰑖домост󰑖 про 󰑖стор󰑖ю предмета, м󰑖сце його походження та побутування, про поді та особи, пов’язан󰑖 з ним, тобто 󰑖нформац󰑖ю «довкола предмета», поб󰑖жно пов’язану з ним, знайдену в 󰑖нших джерелах. Атрактивн󰑖сть – здатн󰑖сть предмета привернути увагу в󰑖дв󰑖дувач󰑖в, що про-являється в розм󰑖рах предмета, його яскравост󰑖 та трим󰑖рност󰑖. Експресивн󰑖сть – здатн󰑖сть предмета викликати у в󰑖дв󰑖дувач󰑖в певн󰑖 емоці, хвилювання. Мемор󰑖альн󰑖сть – здатн󰑖сть предмета слугувати збереженню пам’ят󰑖 та вшануванню видатних пол󰑖тичних, державних 󰑖 в󰑖йськових д󰑖яч󰑖в, учених, письмен-ник󰑖в, композитор󰑖в, художник󰑖в тощо. Стан збереженост󰑖 – ф󰑖ксується внасл󰑖док атрибуці 󰑖 включає конкретний перел󰑖к та опис ус󰑖х пошкоджень 󰑖 втрат музейного предмета на час складання ун󰑖ф󰑖кованого паспорта. Збережен󰑖сть музейного предмета може зм󰑖нюватись у ре-зультат󰑖 порушень оптимального режиму збер󰑖гання, експозиц󰑖йного використання, а також п󰑖сля проведення реставрац󰑖йних роб󰑖т. Ус󰑖 зм󰑖ни ф󰑖ксуються в музейн󰑖й документаці. В󰑖дпов󰑖дн󰑖сть предмета цим критер󰑖ям визначає науковий сп󰑖вроб󰑖тник п󰑖д час його досл󰑖дження. Р󰑖шення про включення до основного фонду музею прий-  4 мається б󰑖льш󰑖стю голос󰑖в на фондово-закуп󰑖вельн󰑖й ком󰑖сі (дал󰑖 – ФЗК). У раз󰑖 нев󰑖дпов󰑖дност󰑖 предмета жодному 󰑖з зазначених критерів, в󰑖н може бути зарахований до науково-допом󰑖жного фонду або повернений власников󰑖. До науково-допом󰑖жного фонду в󰑖дносяться предмети музейного значен-ня: - муляж󰑖, макети, зл󰑖пки, реконструкці, копі, плани, карти, схеми, д󰑖аграми, крес-лення та 󰑖нш󰑖 наочн󰑖 матер󰑖али, спец󰑖ально виготовлен󰑖 або в󰑖дтворен󰑖, що викори-стовуються для розкриття експозиц󰑖йно-виставкових тем; - автентичн󰑖 предмети, що становлять 󰑖нтерес для фонд󰑖в музею, але над󰑖йшли в незадов󰑖льному стан󰑖 збереженост󰑖, та вимагають значної реставраці, а також пред-мети, що не мають значної музейної ц󰑖нност󰑖, але становлять 󰑖нтерес як допом󰑖ж-ний, 󰑖люстративний або 󰑖нформац󰑖йний матер󰑖ал; - дублетн󰑖 прим󰑖рники масових друкованих матер󰑖ал󰑖в (плакати, аф󰑖ш󰑖, лист󰑖вки та 󰑖н.) за умови наявност󰑖 цих матер󰑖ал󰑖в у п’яти прим󰑖рниках в основному музейному фонд󰑖;- матер󰑖али сувен󰑖рного характеру, як󰑖 не мають художньої, 󰑖сторичної або значної матер󰑖альної ц󰑖нност󰑖; - орган󰑖чн󰑖 матер󰑖али, зокрема т󰑖, що швидко псуються 󰑖 потребують частої зам󰑖ни;- об’єкти природи, як󰑖 не мають музейного значення, але використовуються для на-очного показу (наприклад: овочева 󰑖 фруктова консервац󰑖я, їжа космонавт󰑖в, про-дукти переробки нафти та 󰑖н.);- масов󰑖 археолог󰑖чн󰑖 предмети (у тому числ󰑖 антропогенн󰑖, антрополог󰑖чн󰑖, палеозо-олог󰑖чн󰑖, палеоботан󰑖чн󰑖 тощо), що пройшли камеральну обробку; - негативи 󰑖 фотов󰑖дбитки, отриман󰑖 в процес󰑖 фотоф󰑖ксаці музейних предмет󰑖в;- фотокопі та фотографі масового виготовлення, як󰑖 за своїм зм󰑖стом не мають зна-чення пам’ятник󰑖в. До складу науково-допом󰑖жного фонду не вносяться мемор󰑖альн󰑖 предме-ти, предмети з дорогоц󰑖нних метал󰑖в 󰑖 дорогоц󰑖нного кам󰑖ння [1, 3]. У випадку наявност󰑖 значної к󰑖лькост󰑖 однотипних мемор󰑖альних пред-мет󰑖в, до основного фонду зараховується 3–5 екземпляр󰑖в, а решта – до науково-до-пом󰑖жного фонду. За умови, коли предмети науково-допом󰑖жного фонду реставруються чи внасл󰑖док їх наукового вивчення з’ясовується їх 󰑖сторико-культурне, художнє 󰑖 нау-кове значення, доц󰑖льне переведення цих предмет󰑖в до основного фонду. За умови, коли науково-допом󰑖жн󰑖 матер󰑖али з часом набувають характер пам’яток матер󰑖альної та духовної культури, що п󰑖длягають пост󰑖йному збер󰑖ганню (наприклад, окрем󰑖 видання масового випуску стали б󰑖бл󰑖ограф󰑖чною р󰑖дк󰑖стю або набули особливого значення як наукове джерело), вони п󰑖длягають переведенню до основного фонду музею за р󰑖шенням ФЗК. Доц󰑖льне планом󰑖рне (наприклад, раз на 5 рок󰑖в) зв󰑖рення науково-допом-󰑖жного фонду, з метою своєчасного виявлення предмет󰑖в, що набули ознак прина-лежност󰑖 до основного фонду. Виведення (списання) музейних предмет󰑖в з основного фонду в󰑖дбувається  5 в таких випадках [1]: передаванням до 󰑖ншого музею на пост󰑖йне збер󰑖гання; пере-ведення до науково-допом󰑖жного фонду; руйнац󰑖я чи втрата предметом музейного значення. Причинами переведення предмета з основного фонду до науково-допом-󰑖жного фонду можуть бути наступн󰑖 обставини: предмет втратив музейне значення з р󰑖зних причин (необх󰑖дно надати висновок фах󰑖вця про стан предмета); предмет не має 󰑖сторичної, художньої, культурної, наукової ц󰑖нност󰑖; предмет (наприклад, газетна вир󰑖зка) помилково було зараховано до основного фонду. Одним з процес󰑖в, що може призвести до складення списк󰑖в предмет󰑖в, як󰑖 п󰑖длягають вилученню з основного фонду та переведенню до науково-допом󰑖жного фонду, можливе також в результат󰑖 зв󰑖рення наявност󰑖 [3]. Посл󰑖довн󰑖сть д󰑖й головного збер󰑖гача та збер󰑖гача, в󰑖дпов󰑖дної фондової групи, у цьому випадку є наступною: 1) збер󰑖гач фондової групи за результатами проведення зв󰑖рення наявност󰑖 музей-них предмет󰑖в з фондово-обл󰑖ковою документац󰑖єю 󰑖нвентарної групи складає спи-ски предмет󰑖в, як󰑖 п󰑖длягають вилученню з основного фонду та переведенню до на-уково-допом󰑖жного фонду; 2) збер󰑖гач фондової групи ознайомлює головного збер󰑖гача фонд󰑖в з󰑖 списком пред-мет󰑖в, як󰑖 п󰑖длягають вилученню з основного фонду та переведенню їх до науко-во-допом󰑖жного фонду; 3) п󰑖сля цього збер󰑖гач фондової групи або головний збер󰑖гач звертається до рестав-ратора або незалежних експерт󰑖в-фах󰑖вц󰑖в з проханням про складання дефектного акта та висновку. У раз󰑖 в󰑖дсутност󰑖 реставратора в штат󰑖 музейних установ, голов-ному збер󰑖гачев󰑖 варто звернутись до ВНЗ вуз󰑖в, п󰑖дприємств тощо, як󰑖 б п󰑖дтверди-ли незадов󰑖льний, не експозиц󰑖йний стан збереженост󰑖 предмет󰑖в; 4) головний збер󰑖гач доручає збер󰑖гачу групи та реставратору зд󰑖йснити фотоф󰑖к-сац󰑖ю (зокрема, обл󰑖кових позначень) предмет󰑖в з󰑖 списку вилучення з основного фонду; 5) головний збер󰑖гач особисто скликає ФЗК для розгляду питання вилучення пред-мет󰑖в з основного фонду (доручає секретарев󰑖 ком󰑖сі орган󰑖зувати зас󰑖дання або ж звертається з в󰑖дпов󰑖дним проханням до голови ФЗК; 6) збер󰑖гач фонд󰑖в готує пакет документ󰑖в (списки предмет󰑖в, висновок реставрато-ра, акт про под󰑖ю (крад󰑖жка, авар󰑖я, пожежа тощо), акти в󰑖дпов󰑖дних служб (пожеж-ної безпеки, техн󰑖чних служб тощо)), , як󰑖 ф󰑖ксують факт та обставини псування та передає їх на ознайомлення членами ФЗК; 7) головний збер󰑖гач контролює формування порядку денного зас󰑖дання ФЗК; 8) зас󰑖дання ФЗК ком󰑖сі протоколюється, до якого обов’язково вносяться ус󰑖 вислов-лен󰑖 думки присутн󰑖х. Якщо один з член󰑖в ком󰑖сі не згоден з р󰑖шенням ФЗК, то його думка також заноситься до протоколу; 9) р󰑖шення ФЗК ухвалюється б󰑖льш󰑖стю голос󰑖в; 10) у раз󰑖 позитивного р󰑖шення щодо подальшої дол󰑖 предмет󰑖в з поданих списк󰑖в, головний збер󰑖гач контролює формування пакету документ󰑖в для М󰑖н󰑖стерства куль-тури України, оск󰑖льки зг󰑖дно вимог чинного законодавства України, зм󰑖ни в основ-
Related Documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks